Одного разу, прочитавши таку книгу, як «Маленький принц», ми розуміємо, що, подорослішавши, втратили в собі щось важливе й цінне, без чого неможливо відчути себе по-справжньому щасливими. І ми кидаємося на пошуки втраченого з готовністю навіть сісти в космічний корабель, щоб серед мільярдів зірок знайти ту саму планету, на якій усміхнений золотоволосий хлопчик доглядає за своєю Розою.А чи варто шукати його так далеко? Адже він живе в кожному з нас і все ще дружить з нашими дітьми. Просто, ставши дорослими, ми забули про нього і стали боротися за краще місце під сонцем, не розуміючи, що володіти частиною світу неможливо, адже світ належить усім і кожному тільки цілком, що ми і є світ. Ми забули про те, що світ - це фарби, запахи, емоції і почуття, головне з яких - любов.
